Маски

Книга ця - різнобарвний клубок ниточок-історій, вели­ких і малих, яскравих і тьмяних. Павло Кирик експеримен­тує з ракурсом подій - від кута зору, від оповідача змінюється і сенс, обставини набувають іншого значення, постають у новому світлі. Ця книга показує альтернативи розказаних історій, варіанти їх розуміння і інтерпретації. Спочатку ми глядачі у великому залі: усе яскраве світло - на сцені, ...

«Дзеркальний куб» — це неевклідовий погляд на поезію. Єдність часу, місця і дії тут тільки позірна і тримається на непевних нитках експресії. Тексти об’єднані у цикли, що не означає, ніби їх насправді щось об’єднує. Тому найкраще сприймати цю збірку як нескладений кубик Рубіка, усі клітинки якого, однак, дзеркальні.

Автор ретельно й любовно поділив текстовий склад своєї збірки на цілком зрозумілі й переплетені між собою частини. Вийшла книжечка внутрішньо гармонійна і примхлива - як кожна люблена дитина. Одним з улюблених героїв віршів О. Коцарева є Харків як гіперпростір, населений мертвими живими, живими та нанеродженими, як-от гопники, коти, Зенон Кулик, праця, яка облизує героїв, заводи й заводські калюжі...

Книгу Марини Соколян «Цурпалки» варто розцінювати початком цілком автономного й самобутнього творчого досвіду, який не покладається на домінуючі в 90-х роках знакові системи. Втім, окремої уваги заслуговує висока культура слова письменниці, що мотивується — у першу чергу — доброю освітою.

Коли хорош? донецьк? д?вчата сприймають по-українськи, коли Йогансен ?з Буковськ? спокушають на неконтрольован? (дозволен?) атракц?ї, а суч. укр. поети пишуть листи до цнотливих мантелеп, не ходитиме лише про секс. Йтиметься про концептуальн?ш? реч?. Прим?ром, незл? бажання вкотре подохнути.

У дебютн?й книжц? Олега Криштопи з?бран? опов?дання, коротк? новели й уривки з роману-анамнезу "Пляма". На думку критик?в, ця проза, наснажена ф?лософським траг?змом, дотична передус?м до людського серця.

Зб?рка "Ф?єста ?нф?кованих" вм?стила вибран? поез?ї 1993-1999 рок?в. Зб?рка в?дбиває непростий шлях автора. Але йдеться не про "творчу стезю", а про шлях углиб - до кор?ння своєї душ?. Ця зб?рка символ?зує завершення духовного формування поета.

Дебютна книжка Карини Тумаєвої «ZOO» відразу ж здивує читача неочікуваними, як для такої юної авторки, самоспоглядальними поезіями. Водночас вона знаменує появу нового покоління в українській літературі, що приходить на зміну «двотисячникам». Це дивовижний коктейль алюзій, ме тафор, присвят, з якого прозирають непрості слова, складені в поетичні тексти, які компонуються у химерну мандрівку трам ва...

Ц? в?рш? не лише про любов - кров, а передус?м про покинут? корабл? - спале?ну шк?ру. Чи бол?тиме це читання? Ц?лком мож?ливо. Якнайперше сам?й авторц?, кр?зь метафори якої проглядає д?алог?чний безм?р, в?д якого вона не ховається. Навпаки - см?ливо запрошує нас до своїх св?т?в: видимого - не дуже.

Передмова Ростислава Семківа, післяслово Сергія Жадана. Поезія Богдана-Олега Горобчука - це напівбожевільна через багатства реалій модерного світу відеокамера, котра знову і знову намагається відшукати щось стале, проте не в змозі зупинити свій нескінченний пошук. Потворне і жахливе ба-чить Горобчук, гарне і яскраве він бачить. Не впорядковує, не встигає осмислити, просто бачить, фіксує, відкид...