«Вода тече, як перше, бо вода…»
«Якби мовчав, ти був би вартовим…»
«Вогонь чорніє. Хочеться вмирати…»
«Спорожнію — як жінка, як квітка тобі облечу…»
«Стежка світла сходжена птахами…»
«Ми нетутешні люди. Нас — нема…»
«Надто легко вертати і важко іти…»
«Ти мій, як покличеш, і шати — до ніг…»
«Тонко різано мармур, а надто його пелюстки…»
«Складало крила дерево у сніг…»
«Банкрутство осені, і золото — ніщо…»
«Кора сосни ховає запах хвої…»
«Призначення знаків — мовчати, бо речі і суті…»
«Вервицю нам мовлено з дна…»
«Незримий, як зозулина провина…»
«Очі воском печуть свічі…»
«Душа, упокоєна снігом, чекає Різдва…»
«Ген далеко ввімкнулась зірка…»
«Чи зрозумієш, чи приймеш покору…»
«Я хочу зіщулитись, втілившись в дику траву…»
«Дві статуї навік закаменілі…»
«Ім'я троянди — злаком а чи злитком?. . »
«Чи то букви мені чужі, чи хвилини мені діряві…»
«Можливо, це спротив. Суха скрупульозна жага…»
«Люби мене, не дай мені піти!. . »
«Душа душею, а життя життям…»
«Дитя у лоні зойкне — і замовкне…»
«Кипітимуть русла. Застигне на стеблах роса…»
«Вже клени в вітер впряжені, як коні…»
«Сила і мякість живої води…»
«Моє знання — важке і незбагненне…»
«Є нагота коня у літній зливі…»
«Я можу забути в котромусь з своїх перетворень…»
«Ти йдеш, як дощ, ти зважуєш слова…»
«Ця любов — неначе упівсерця…»
«Це місяць трутизни зелених врун…»
«Вже майже вечір. Що тобі до мене?. .
»«Скупа надія, наче липи запах…»
«Ми стрілися ще до передчування…»
«Сонце знову болить. Я запитую, ким воно стало…»
«І все-таки ми будемо на «ти»…»
«Жити довго — а потім почати…»
«Не знаю, хто винен у звершенні Божого літа…»
«У цьому промінні, у цьому його безгомінні…»
«Стоїмо у саду. Золоте нетутешнє…»
«Люби мене. Я буду мовчазною…»
«Твоя доступність вища, ніж слова…»
«Якщо ти є, чому тебе немає?. . »
«Не прагну достукатись, віриш? Лиш прагну ввійти…»
«Гортаю трель сліпого солов'я…»
«В нас насправді нічого нема, крім початку кінця…»
«Блукатиму садами обома…»
«Чверть на першу. Полудень уповні…»
«Є тривога дерев — і ніякого сенсу в печалі…»
«Безпеки не існує. Ризик — міра…»
«Це ремство природи, бунт пасіки і бджоли…»
«Їм яблука, і ще вони гіркаві…»
«Не содом, а сад посеред лісу…»
«Всю безжальність мою…»
«Це не любов. Це втрата суєти…»
«Мурую сад, де безліч птиць і духів…»
«Навіки нерухомі, слід у слід…»
«Спіткає тварину, яка залишилась без дому…»
«І рай, і яр, а яром — вододіл…»
«Я ще — мов глина Божа, ще м'яка…»
«Ми надто злі і надто нетерплячі…»
«Заки сонце не встане, збиратиму роси отруйні…»
«Заповзає вуж в своє обійстя…»
«Несите світання вихоплює сонце зі сходу…»
«Нагою прийшла я у світ і нагою піду…»
«Наш страх, немов химерний шовкопряд…»
«Я люблю тебе з мукою світла, що ріже повіки…»
«А мох у фортечних садах був колючим…»
«Чистота замовкання заклякне і стане камінням…»
«Скільки збіжжя піде за водою, і скільки млинів…»
«Не віддай мені світу, тамуй мене з болю, бо біль…»
«В полях, вздовж яких не ходила, не плакала, не…»
«Цю хвилю розтято на тіло, півтінь і півтон…»
«Час обмежено пам'яттю…»
«Зробись для мене каменем, підемо…»
«Я у тобі беззахисна, як сон…»
«Днесь зникоме сумління, і капає з ранки вода…»