Читать онлайн «Clavus Domini»

Сергій Батурин

Clavus Domini

ВІД АВТОРА

За тисячолітньою юдейською традицією всі присутні під час смерті людини й усі, хто почув про цю смерть, виголошують бераху – молитовну формулу «Барух Даян ха-Емет» (ברוך דיין האמת), що містить благословення Бога та означає «Благословенний суддя праведний», бо померлий незабаром даватиме звіт на суді перед Царем усіх царів.

*

ЧАСТИНА ПЕРША

ЦВЯХ ДЛЯ ПАМ’ЯТІ

1.  CВІТАНОК

Важкі двері, збиті з товстих неструганих дощок, верескливо рипнувши грубими іржавими завісами, повільно розчинилися. У світлому прямокутнику дверного прорізу з’явилася височенна кремезна постать у повних обладунках і галльському сталевому круглому шоломі. Плечі служивого вкривав червоний римський плащ, а на лівому боці висів іспанський гладіус – короткий, приблизно на півтора лікті, меч.

Вояк, чолов’яга років сорока, ба й сорока п’яти, з короткою товстою шиєю, широким тулубом і могутніми м’язистими руками, ступив у камеру, скривившись від густого смороду, котрий так давно висів у повітрі в’язниці, що й стіни просякнули ним. Слідом зайшов чоловік зі смолоскипом, судячи з одягу – священик з Храму, і взявся присвічувати.