Читать онлайн «Ваш? пальц? пахнуть ладаном»
Автор Валентин Чемерис
Валентин Лукич Чемерис
Ваші пальці пахнуть ладаном
Роман-есей про Віру Холодну та Олександра Вертинського
Її врода з першого погляду вражала всіх – і чоловіків, і жінок.
Вона була не просто вродливою, у ній була якась незвичайна привабливість, повна очарування й принад, що кінокамера тільки підсилювала.
Вона була вражаюче кіногенічна, а на фотографіях виходило ще краще.
Особливо вабили її великі, з поволокою, сірі очі – хай і без яскравого блиску, але сповнені млості та ніжності…
Ці очі буквально заворожували глядачів…
Це, власне, кажучи, роман (може бути історичним, біографічним, а може, й сучасним) про…
Про роман знаменитої «королеви екрана» і такого ж знаменитого короля шансоньє, поета, артиста і композитора, роман, який буде названо дослідниками загадковим і таємничим.
Обоє вони вже легендарні: і Віра Холодна, і Олександр Вертинський.
Про них і роман – про всі таємниці екранної суперзірки і про нього, короля шансону, «руського П’єро» та про їхнє справді незвичайне, загадкове і досі нерозгадане захоплення одне одним.
«У її смерть ніхто не хотів вірити – всі вважали, що це якась там шпигунсько-контррозвідницька інтрига.
До всього ж подібний політичний колорит зафарбовує і присвячений їй фільм «Раба любви» – з газет.
Трагедії часто починаються з пророцтв і зловісних призвісток
Можна вважати, що все, що написане нижче, і що ви, сподіваюсь, прочитаєте якось при нагоді, було саме так, як тут розповідається…
А може, це белетристика, де розгулялася авторова фантазія.
Може, було не зовсім і так.
А може, було… майже так. Як тут розповідається, бо все ж таки ця історія взята з ЇЇ життя.
«Пора жити, тобто пізнавати щастя», – писав якось Олександр Пушкін, і це роман про те, як герої нарешті почали жити.
Себто пізнавати щастя. Але…
Сказано ж бо в старовинному манускрипті:
«Ця жінка не буде щасливою, я у цьому впевнений. А тому, що вона носить на чолі печать страждання.
Краса для жінки – це як «лихо з розуму» для чоловіка і, якщо красива жінка ще й розумна – це зовсім непосильний тягар».
Трагедії часто починаються з пророцтв і зловісних призвісток, – сказано в старовинному манускрипті, що його якось автор читав на дозвіллі.
…Якийсь грек-віщун в Одесі возив актрису місячної ночі в поле і, запитавши день і рік її народження та зробивши заклинання, сказав, що її погубить «Великий німий», який заговорить лише тоді, коли її вже не буде у цьому світі…
– Віро Василівно, звіздарями називають тих, хто займається ворожінням на планетах і зірках, пророкує-віщує… Вже в наші дні одне з наукових видань писало: «Лжевчені-астрологи, або, як їх ще називають, звіздарі, вважають, що доля людей нібито залежить від руху планет і зірок…»
– Не знаю, що там у вашому часі пишуть, а в моєму часі звіздарів сприймали серйозно.
– Ходить яса, що по вашому приїзді до Одеси якийсь грек-звіздар, ворожбит і віщун, возив вас уночі в поле, під небо зоряне, і ворожив вам, і щось лихе пророкував…
– Так. Якоїсь ночі з греком-ворожбитом я виїздила у поле, але не сама, зі мною були мої друзі, і вони вам підтвердять: так, усе, що навіщував тоді мені грек-ворожбит, збулося.
