Ричард Грант
Англійська мова. Теорія і практика. Узгодження часів
Узгодження часів в англійській мові – це правила, яким підпорядковується підрядне речення.
Залежно від того, який час стоїть в головній частині речення, в додатковій частині буде змінюватися тимчасова форма дієслова.
Існують дві основні групи узгодження часів:
Перша група
– У головній частині дієслово в сьогоденні або майбутньому часі.
Коли в головній частині присудок є дієсловом в сьогоденні або майбутньому часі, найчастіше, в Present Simple або Future Simple, тоді в підрядному реченні буде використано будь-який час, який підходить за змістом.
– У головній частині присудок є дієсловом в теперішньому часі.
I know that you are right. –
I know that you will be right. –
I know that you were right. –
– У головній частині присудок є дієсловом в майбутньому часі.
She will hope that I am fine. –
She will hope that I was fine. –
She will hope that I will be fine. –
Друга група
– У головній частині дієслово в минулому часі.
Коли в головній частині присудок є дієсловом в минулому часі (як правило, Past Simple), то в підрядному реченні НЕ може використовуватися теперішнiй або майбутнiй час, а використовується одна з форм минулого часу або форма Future in the Past (майбутнє в минулому).
Дія в підрядному реченні може відбуватися:
1. Одночасно з дією в головному реченні.
В цьому випадку в підрядному реченні вживають Past Simple або Past Continuous.
I thought that you arrived home. –
I knew that mother was sleeping. –
Виняток:
Якщо дієслово в підрядному реченні висловлює загальновідомий факт, воно може вживатися в Present Simple.
The doctor said that all people need iodine. –