Повсякденне життя галичан у XIX – на початку XX століття
© Колектив авторів, 2020
© М. Литвин, упорядкування, 2020
© М. Мендор, художнє оформлення, 2020
© Видавництво «Фоліо», марка серії, 2018
«Духовна фабрика, де виковується українська культура…». Переднє слово упорядника. Микола Литвин
Після переїзду з Києва до Львова уже згаданий Михайло Грушевський неодноразово відвідував павільйони міжнародної Галицької крайової виставки, відкритої 1894 року неподалік його помешкання у Стрийському парку до 100-річчя повстання під проводом Тадеуша Костюшки. На ній було розгорнуто 129 павільйонів, які репрезентували досягнення регіону в галузі науки, штуки (тобто мистецтва), рільництва, лісництва, промислу і етнографії.
За перші чотири місяці (здебільшого дощові) її відвідало понад мільйон осіб, а серед них – імператор Франц Йосиф І. З великою цікавістю львів’яни і гості міста каталися на електричному трамваї, новій підвісній 170-метровій канатній дорозі, відпочивали біля світломузичного фонтана із 50-метровим струменем, оглядали діючу нафтову бурову (пробила свердловину глибиною 501 метр), муровану водонапірну башту у вигляді середньовічної споруди, елегантні продуктові експозиції, відпочивали в оригінальних кав’ярнях і цукернях. При вході до етнографічного відділу виставки відвідувачів вітав граючий лірник, а біля експозиції – досвідчені гуцульські майстри. Гостей Львова приваблював Великий міський (оперний) театр, у відкритті якого 1900 року взяли участь український тенор Олександр Мишуга, композитор Ігнацій Падеревський, письменник Генрик Сенкевич, делегації європейських театрів.