Емілі Бронте
Грозовий перевал
Передмова
«Грозовий перевал» Емілі Бронте в культурному просторі вікторіанської Англії
«Письменник, який має творчий дар, володіє чимось, що іноді виходить з-під його влади, – чимось, що набуває власної волі і починає діяти на власний розсуд… настає мить, коли це «щось» у ньому більш не згодне триматись уторованої колії, коли воно «…сміється з людської суєти довкола, звільнене від осоружних пут»… І хоч би яким був цей витвір, прекрасним чи моторошним, божественно гарним чи зловісно потворним, – тобі не залишається іншого вибору, як спокійно його прийняти. Ти, безіменний митець, маєш лише слухняно працювати за велінням сили, якої не владний позбутися, до якої не можеш озватися; вона не зглянеться на твої молитви, не підкориться твоїм наказам…»
Видатна англійська письменниця XIX століття Шарлотта Бронте першою дала високу оцінку роману своєї молодшої сестри Емілі і показала його значущість. Вона також добре зрозуміла, чому твір, в якому, за її словами, «вчувається «жах великого Мороку», а «його грозову, наелектризовану атмосферу освітлюють лише спалахи блискавки», неоднозначно, щоб не сказати негативно, сприймається критикою. Багатьох читачів цей твір відлякував. Проте, варто пам'ятати, що сучасники не завжди є найкращими суддями. ПІ. Бронте теж не змогла до кінця ані осягнути несамовитої сили духу, вкладеної у цей твір, ані прийняти його моральну концепцію. «Емілі не усвідомлювала, що зробила», – написала вона. Потрібні були десятиліття, а з ними зміна загальнокультурного клімату, естетичних цінностей, щоб ставлення до одного-єдиного роману Емілі Бронте докорінно змінилося.
Беззаперечно, упродовж XX століття мала місце позитивна динаміка сприйняття «Грозового Перевалу».
«Маніфестом англійського генія», «страшним, несамовитим криком людського страждання, яке ще ніколи не виходило з людського єства» назвав роман Р. Фокс. Ф. Р. Лівіс вказував на неповторність обдарування письменниці і залічував її до великої традиції англійського роману. С. Моем називав твір Е. Бронте серед десяти найкращих романів світової літератури, а У. Аллен визнав його найвидатнішим романом, написаним англійською мовою.